хнюпити

Значення в інших словниках

1. хнюпити — хню́пити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. хнюпити — ХНЮ́ПИТИ, плю, пиш; мн. хню́плять; недок., розм. ◇ Ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс [на кві́нту], рідко ву́ха) див. ві́шати. Словник української мови у 20 томах
3. хнюпити — -плю, -пиш; мн. хнюплять; недок., розм. Хнюпити голову (носа, ніс) — те саме, що Вішати голову (носа) (див. вішати). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хнюпити — ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Фразеологічний словник української мови
5. хнюпити — ХНЮ́ПИТИ, плю, пиш; мн. хню́плять; недок., розм.: Хню́пити го́лову (но́са, ніс) — те саме, що Ві́шати го́лову (но́са) ( див. ві́шати). — Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. Словник української мови в 11 томах
6. хнюпити — Хнюпити, -плю, -пиш гл. — го́лову. Опускать голову. Черк. у. Словник української мови Грінченка