хрусткий

(у роті) хрумкий, хрумкотливий, хрумтливий, хрускотливий; (лід) КРИХКИЙ, ламкий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрусткий — хрустки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хрусткий — ХРУСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який видає тріск, хрустить; ламкий, крихкий. – Підемо, – роздратовано урвав його Сагайдачний і рушив по хрустких уламках алебастрових рам, дзеркал і посуду (З. Словник української мови у 20 томах
  3. хрусткий — -а, -е. 1》 Який видає тріск, хрустить. 2》 Крихкий, ламкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрусткий — ЛАМКИ́Й (який легко ламається), ЛАМУ́ЧИЙ рідше, ЛОМКИ́Й рідше, ЛІМКИ́Й діал.; ХРУСТКИ́Й (який ламається з хрустом). Озимий ячмінь належить до шестирядних форм, які мають ламкий колос (з журналу); Раптом відчув (Турбай) у себе під ногами хрускіт лімкої... Словник синонімів української мови
  5. хрусткий — Хрустки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрусткий — ХРУСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який видає тріск, хрустить. — Підемо,— роздратовано урвав його Сагайдачний і рушив по хрустких уламках алебастрових рам, дзеркал і посуду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 128); Він ховає хустку до кишені, підводить очі на провідника... Словник української мови в 11 томах
  7. хрусткий — Хрусткий, -а, -е Ломкій, хрупкій. Словник української мови Грінченка