хрусткий
ХРУСТКИ́Й, а́, е́.
1. Який видає тріск, хрустить; ламкий, крихкий.
– Підемо, – роздратовано урвав його Сагайдачний і рушив по хрустких уламках алебастрових рам, дзеркал і посуду (З. Тулуб);
Він ховає хустку до кишені, підводить очі на провідника, бере з його рук хрустку пачку і, розірвавши пергамент, добуває з неї сухарик (Олесь Досвітній);
* Образно. Не забуду вечора хрусткого, Інею й тоненького льодку, Коли сам я вийшов на дорогу, Ніби вперше на своїм віку (М. Рильський);
Як в темряві усе завмерло! Хрусткий на серці стигне лід, і з неба падають, мов перли, огненні сльози Персеїд (М. Драй-Хмара);
Вони виходять на вулицю у колюче сяйво січневого хрусткого морозу (В. Собко);
Корчмарихи затягли ліжка хрусткими чистими простирадлами (М. Вінграновський).
2. Крихкий, ламкий.
І хоча калюжі уночі ще вкривалися тоненькою, хрусткою кригою.., сонце вдень уже гріло сильно і тепло (В. Собко);
Пробиваючи ціпком хрустку, підрум'янену місяцем скоринку снігу, Степан Васильович бадьоріше прямує до хутора (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- хрусткий — хрустки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хрусткий — (у роті) хрумкий, хрумкотливий, хрумтливий, хрускотливий; (лід) КРИХКИЙ, ламкий. Словник синонімів Караванського
- хрусткий — -а, -е. 1》 Який видає тріск, хрустить. 2》 Крихкий, ламкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрусткий — ЛАМКИ́Й (який легко ламається), ЛАМУ́ЧИЙ рідше, ЛОМКИ́Й рідше, ЛІМКИ́Й діал.; ХРУСТКИ́Й (який ламається з хрустом). Озимий ячмінь належить до шестирядних форм, які мають ламкий колос (з журналу); Раптом відчув (Турбай) у себе під ногами хрускіт лімкої... Словник синонімів української мови
- хрусткий — Хрустки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрусткий — ХРУСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який видає тріск, хрустить. — Підемо,— роздратовано урвав його Сагайдачний і рушив по хрустких уламках алебастрових рам, дзеркал і посуду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 128); Він ховає хустку до кишені, підводить очі на провідника... Словник української мови в 11 томах
- хрусткий — Хрусткий, -а, -е Ломкій, хрупкій. Словник української мови Грінченка