церемонитися

Маніжитися, МАНІРИТИСЯ; (з ким) панькатися, цяцькатися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церемонитися — див. балувати Словник синонімів Вусика
  2. церемонитися — Панькатися, напанькуватися, напанькатися, попанькуватися, попанькатися, спанькуватися, спанькатися, цяцькатися, зіцяцькуватися, зіцяцькатися, поцяцькуватися, попоцяцькатися, муничитися, змуничуватися, змуничитися, помуничуватися, помуничитися Словник чужослів Павло Штепа
  3. церемонитися — церемо́нитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. церемонитися — ЦЕРЕМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Леся Українка); Ченці спершу трохи церемонились... Словник української мови у 20 томах
  5. церемонитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. 2》 з ким – чим і без додатка. Виявляти педантичне піклування про дотримання пристойності, зайву делікатність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. церемонитися — ЦЕРЕМО́НИТИСЯ (виявляти зайву делікатність), ПА́НЬКАТИСЯ розм. Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (С. Чорнобривець); — А ви, свахо, не панькайтеся мені з ним. Зять-то він зять, але й роботу всяку повинен знать (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  7. церемонитися — ЦЕРЕМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. церемонитися — Церемонитися, -нюся, -нишся гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514. Словник української мови Грінченка