церемонитися
ЦЕРЕМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок.
1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно.
Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Леся Українка);
Ченці спершу трохи церемонились, прикривали зверху долонями стакани, одмагались, вважаючи ром за гріх (І. Нечуй-Левицький);
– Сідайте ж, пане Славку, не церемоньтеся (Л. Мартович).
2. з ким – чим і без дод. Виявляти педантичне піклування про дотримання пристойності, зайву делікатність.
Ржепа остався над Дністром, а Свідер не церемонився довго з незнайомим, тільки казав йому йти поперед себе (О. Маковей);
Образа була розрахована на те, щоб приголомшити Болера. Хай він зрозуміє, що тепер з ним ніхто не буде церемонитися (В. Собко);
Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (С. Чорнобривець);
Химка вже знала, що має справу з зоотехніком, але це її не стримувало. Криклива й лайлива, вона не церемонилася ні з ким (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- церемонитися — Маніжитися, МАНІРИТИСЯ; (з ким) панькатися, цяцькатися. Словник синонімів Караванського
- церемонитися — див. балувати Словник синонімів Вусика
- церемонитися — Панькатися, напанькуватися, напанькатися, попанькуватися, попанькатися, спанькуватися, спанькатися, цяцькатися, зіцяцькуватися, зіцяцькатися, поцяцькуватися, попоцяцькатися, муничитися, змуничуватися, змуничитися, помуничуватися, помуничитися Словник чужослів Павло Штепа
- церемонитися — церемо́нитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- церемонитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. 2》 з ким – чим і без додатка. Виявляти педантичне піклування про дотримання пристойності, зайву делікатність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- церемонитися — ЦЕРЕМО́НИТИСЯ (виявляти зайву делікатність), ПА́НЬКАТИСЯ розм. Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (С. Чорнобривець); — А ви, свахо, не панькайтеся мені з ним. Зять-то він зять, але й роботу всяку повинен знать (В. Кучер). Словник синонімів української мови
- церемонитися — ЦЕРЕМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- церемонитися — Церемонитися, -нюся, -нишся гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514. Словник української мови Грінченка