цибати

Значення в інших словниках

1. цибати — див. іти; стрибати Словник синонімів Вусика
2. цибати — циба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. цибати — ЦИБА́ТИ, ци́ба́ю, ци́ба́єш, недок. 1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (В. Словник української мови у 20 томах
4. цибати — -аю, -аєш, недок. 1》 Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). 2》 Робити стрибок, стрибки; стрибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цибати — СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Словник синонімів української мови
6. цибати — Циба́ти, -ба́ю, -ба́єш, -ба́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. цибати — ЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (Бабляк, Вишн. Словник української мови в 11 томах
8. цибати — Цибати, -баю, -єш гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423. Словник української мови Грінченка