цибати
ЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину).
Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 96);
— З вами справді важко говорити,— мовив Заніздра, цибаючи довгими ногами і погойдуючись у такт своїм крокам (Добр., Ол. солдатики, 1961, 86).
2. Робити стрибок, стрибки; стрибати.
Замість поважного, філософського сумування з’являлося бажання цибати, стрибати, співати, сміятися (Крим., Вибр., 1965, 335);
Юрась підтягнув руками штани і, високо піднімаючи ноги, почав цибати з купини на купину (Чорн., Визвол. земля, 1950, 68);
*Образно. — Хочу, щоб ти не цибала бездумно, наче кізка. Життя не луг (Рибак, Час.., 1960, 454).
Значення в інших словниках
- цибати — Дибати, іти, як на дибах; Р. стрибати. Словник синонімів Караванського
- цибати — див. іти; стрибати Словник синонімів Вусика
- цибати — циба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цибати — ЦИБА́ТИ, ци́ба́ю, ци́ба́єш, недок. 1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). Дід Пилип у білому плащі з капюшоном, як воїн-розвідник, цибає ведмедем по білому морю (В. Словник української мови у 20 томах
- цибати — -аю, -аєш, недок. 1》 Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). 2》 Робити стрибок, стрибки; стрибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цибати — СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Словник синонімів української мови
- цибати — Циба́ти, -ба́ю, -ба́єш, -ба́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цибати — Цибати, -баю, -єш гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423. Словник української мови Грінченка