цибух

(люльки) жм. чубук, мундштук; (цигарки) гільза; (з махорки) цигарка; р. люлька; (виноградної лози) живець; цибушок, цибук.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибух — Цибу́х: — люлька, чубук [13] — чубук [52;14] Словник з творів Івана Франка
  2. Цибух — Ци́бух прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. цибух — ЦИБУ́Х, а́, ч. 1. Те саме, що чубу́к¹ 1. Він довго копирсається дротиною в своєму цибухові, заглядаючи всередину люльки (Л. Смілянський); Сироватка зломив суху стеблину лисохвосту, прочистив цибух люльки, що пригасла. (Ю. Мушкетик); // Люлька для куріння. Словник української мови у 20 томах
  4. цибух — ци́бух → цебух Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цибух — -а, ч. 1》 Те саме, що чубук 1). || Люлька для куріння. || Не заповнена тютюном частина цигарки; гільза. || Те саме, що цигарка. 2》 Здерев'янілий живець виноградної лози, що його використовують для вегетативного розмноження винограду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цибух — ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев'янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Словник синонімів української мови
  7. цибух — Цибу́х, -ха́; -бухи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цибух — ЦИБУ́Х, а́, ч. 1. Те саме, що чубу́к 1. Він довго копирсається дротиною в своєму цибухові, заглядаючи всередину люльки (Сміл., Пов. і опов., 1949, 215); // Люлька для куріння. Словник української мови в 11 томах