циновий

Значення в інших словниках

1. циновий — Цино́вий: — олов'яний [46-2,46-2,VI,VII] Словник з творів Івана Франка
2. циновий — цино́вий прикметник Орфографічний словник української мови
3. циновий — ЦИНО́ВИЙ, а, е, заст. Олов'яний. Латин, так дома спорядивши, .. Собі убори добирав: Плащем з клейонки обвернувся, Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
4. циновий — циновий олов'яний (ст): На столі розстелена сніжно-біла скатертина. На ній – пляшка, цинові чарки й закуска: хліб, ковбаса, індича грудинка (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. циновий — -а, -е, заст. Олов'яний. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. циновий — ОЛОВ'Я́НИЙ (до складу якого входить олово; зроблений з олова; який виготовляє олово), ОЛИВ'ЯНИЙ, ЦИНО́ВИЙ заст. Олов'яна руда; Олов'яний завод; На рушниках.. лежала в олов'яних тарілках смажена баранина (Н. Словник синонімів української мови
7. циновий — Ци́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. циновий — ЦИНО́ВИЙ, а, е, заст. 1. Олов’яний. Латин, так дома спорядивши, ..Собі убори добирав: Плащем з клейонки обвернувся, Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171). 2. Цинковий. Словник української мови в 11 томах
9. циновий — Циновий, -а, -е Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278. Словник української мови Грінченка