цокотіти
(підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цокотіти — цокотіти: трещать, быстро говорить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- цокотіти — див. дзвеніти; звучати; стукати; цокати Словник синонімів Вусика
- цокотіти — цокоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цокотіти — ЦОКОТІ́ТИ див. цокота́ти. Словник української мови у 20 томах
- цокотіти — див. цокотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цокотіти — цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми. Тремтіти від холоду, страху і т. ін. — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти,— вкинула прикро Надя (Леся Українка); — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося!... Фразеологічний словник української мови
- цокотіти — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм. Словник синонімів української мови
- цокотіти — Цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть, не цокочи́, не -кочі́ть і цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть, не цокоти́, -коті́ть або сокота́ти, сокоті́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цокотіти — ЦОКОТІ́ТИ див. цокота́ти. Словник української мови в 11 томах