цінувати

Значення в інших словниках

1. цінувати — (ставитися з великою повагою) поважати// високо цінити. Словник синонімів Полюги
2. цінувати — ЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Визначати, призначати ціну (у 1 знач.); оцінювати, складати ціну. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать (Номис); В будинку лісника, що тепер правив за прикордонний пункт... Словник української мови у 20 томах
3. цінувати — цінува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. цінувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Визначати, призначати ціну (у 1 знач.); оцінювати. || Робити опис і оцінку майна для продажу за борги. 2》 діал. Збираючись купити що-небудь, торгуватися. 3》 перен. Те саме, що цінити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цінувати — ДОРОЖИ́ТИ ким, чим (надавати великого значення, боятися втратити), ЦІНУВА́ТИ кого, що, ЦІНИ́ТИ кого, що, ДОРОЖИ́ТИСЯ розм. Поки була в нього Єля, діти, було родинне вогнище — він дорожив своїм майном і домом (З. Словник синонімів української мови
6. цінувати — Цінува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є; ціну́й, ціну́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. цінувати — ЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Визначати, призначати ціну (у 1 знач.); оцінювати. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать (Номис, 1864, № 10543); В будинку лісника, що тепер правив за прикордонний пункт, офіцер розірвав пакета... Словник української мови в 11 томах
8. цінувати — Цінувати, -ную, -єш гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. см. ціновка. Словник української мови Грінченка