часинка
Короткий проміжок часу, (ще коротший) мить, хвилька, хвилинка, хвилина, (вільна) час, (якась) ІД. деякий час, часиночка
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часинка — див. час Словник синонімів Вусика
- часинка — ЧАСИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до часи́на. І з веселістю, і з радістю лягла [Маруся] спати; тільки того вже не можна вірно сказати, чи спала вона ту ніч хоч часинку? (Г. Квітка-Основ'яненко); Люба мамочко!... Словник української мови у 20 томах
- часинка — часи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- часинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до часина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- часинка — Часи́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- часинка — ЧАСИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до часи́на. І з веселістю, і з радістю лягла [Маруся] спати; тільки того вже не можна вірно сказати, чи спала вона ту ніч хоч часинку? (Кв.-Осн., II, 1956, 54); Люба мамочко!... Словник української мови в 11 томах
- часинка — Часина, -ни ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54. Словник української мови Грінченка