чванливий

Значення в інших словниках

1. чванливий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
2. чванливий — [чванливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
3. чванливий — ЧВАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить чванитися, схильний до чванства; пихатий. Калиновський .. збирався виступити, вже шукав гострих слів, щоб зрізати чванливого, тупого і мстивого Красюка (С. Словник української мови у 20 томах
4. чванливий — чванли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
5. чванливий — -а, -е. Який любить чванитися, схильний до чванства; пихатий. || В якому виявляється чванство, пиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чванливий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
7. чванливий — Чванли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чванливий — ЧВАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить чванитися, схильний до чванства; пихатий. Калиновський.. збирався виступити, вже шукав гострих слів, щоб зрізати чванливого, тупого і мстивого Красюка (Жур., Опов., 1956, 153); // В якому виявляється чванство, пиха. Словник української мови в 11 томах
9. чванливий — Чванливий, -а, -е Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. ІІ. 154. Словник української мови Грінченка