1. Словник синонімів Караванського

чепурун

Чистьоха, чистюк, чистун, акуратист, (модник) дженджик, хвинтик, ферт, хвертик, жевжик, хлюст, піжон, п! ДЕНДІ, чепура, чепурко

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепурун — див. охайний Словник синонімів Вусика
  2. чепурун — ЧЕПУРУ́Н, а́, ч., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності в усьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Сл. Б. Грінченка); // Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Словник української мови у 20 томах
  3. чепурун — чепуру́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. чепурун — -а, ч., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності в усьому. || Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. || Тварина, яка ретельно чистить себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чепурун — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
  6. чепурун — ЧЕПУРУ́Н, а́, ч., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Сл. Гр.); // Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Словник української мови в 11 томах
  7. чепурун — Чепурун, -на м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15. Словник української мови Грінченка