чортячий

Чортів, бісів; (напад) несамовитий, шалений; (- працю) виснажливий, нелюдський, каторжний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортячий — див. страшний Словник синонімів Вусика
  2. чортячий — ЧОРТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чорт 1; належний чортові, чортам. Семен спідлоба зиркнув у той бік, де висіла на стіні велика картина страшного суду; од неї завжди смерділо Семенові духом чортячого кубла (С. Словник української мови у 20 томах
  3. чортячий — чортя́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чортячий — -а, -е. 1》 Прикм. до чорт 1-3). || Належний чортові, чортам. || Власт. чортові, такий, як у чорта. 2》 лайл. Те саме, що бісів 2). 3》 перен., розм. Надзвичайно сильний; несамовитий, шалений. || Занадто важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чортячий — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. чортячий — Чортя́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чортячий — ЧОРТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чорт 1-3; належний чортові, чортам. Семен спідлоба зиркнув у той бік, де висіла на стіні велика картина страшного суду; од неї завжди смерділо Семенові духом чортячого кубла (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. чортячий — Чортячий, -а, -е Чертовскій. Чортяча старшина. Стор. МПр. 42. Чортячий, огонь. Кв. Словник української мови Грінченка