шворка

Значення в інших словниках

1. шворка — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
2. шворка — [шворка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
3. шворка — ШВО́РКА, и, ж. 1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Ю. Смолич); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (М. Словник української мови у 20 томах
4. шворка — шво́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
5. шворка — -и, ж. 1》 Тонкий мотузок; мотузочок. || Мотузок узагалі. 2》 Зменш. до швора. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шворка — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
7. шворка — Шво́рка, -ки, -рці; шво́рки, шво́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шворка — ШВО́РКА, и, ж. 1. Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев’язав собі череп тонкою шворкою (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах
9. шворка — Шво́рка, -ки ж. Веревка, бичевка. ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99. Словник української мови Грінченка