шельмувати

Значення в інших словниках

1. шельмувати — див. ганьбити; лаяти Словник синонімів Вусика
2. шельмувати — Банітувати, вибанітовувати, вибанітувати, повибанітовувати, збанітовувати, збанітувати, позбанітовувати, набанітовувати, набанітувати, понабанітовувати, побанітовувати, побанітувати, ганити, виганювати, виганити, повиганювати, зганювати, зганити... Словник чужослів Павло Штепа
3. шельмувати — ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх “зрадниками неньки України” (Я. Словник української мови у 20 томах
4. шельмувати — шельмува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
5. шельмувати — шельмува́ти хитрувати, шахрувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шельмувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2》 Виражати осуд; паплюжити. || Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шельмувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
8. шельмувати — Шельмува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шельмувати — ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх "зрадниками неньки України" (Кач. Словник української мови в 11 томах
10. шельмувати — Шельмува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать. Словник української мови Грінченка