шельмувати

Банітувати, вибанітовувати, вибанітувати, повибанітовувати, збанітовувати, збанітувати, позбанітовувати, набанітовувати, набанітувати, понабанітовувати, побанітовувати, побанітувати, ганити, виганювати, виганити, повиганювати, зганювати, зганити, позганювати, наганювати, наганити, понаганювати, поганювати, поганити, ганьбувати, ганьбити, виганьбовувати, виганьбити, повиганьбовувати, зганьбовувати, зганьбити, позганьбовувати, наганьбовувати, наганьбити, понаганьбовувати, поганьбовувати, поганьбувати, картати, викартувати, викартати, повикартувати, накартувати, накартати, понакартувати, покартувати, покартати, скартувати, скартати, поскартувати, лаяти, випаювати, вилаяти, повилаювати, напаювати, налаяти, поналаювати, полаювати, полаяти, сварити, висварлювати, висварити, повисварлювати, зісварлювати, зісварити, позісварлювати, насварлювати, насварити, понасварлювати, посварлювати, посварити, шпетити, вишпетувати, вишпетити, повишпетувати, зішпетувати, зішпетити, позішпетувати, нашпетувати, нашпетити, понашпетувати, пошпетувати, пошпетати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельмувати — Паплюжити, таврувати, ганьбити, знеславлювати, безчестити Словник синонімів Караванського
  2. шельмувати — див. ганьбити; лаяти Словник синонімів Вусика
  3. шельмувати — ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх “зрадниками неньки України” (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. шельмувати — шельмува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шельмувати — шельмува́ти хитрувати, шахрувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шельмувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2》 Виражати осуд; паплюжити. || Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шельмувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  8. шельмувати — Шельмува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шельмувати — ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх "зрадниками неньки України" (Кач. Словник української мови в 11 томах
  10. шельмувати — Шельмува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать. Словник української мови Грінченка