шельма

Значення в інших словниках

1. шельма — Хитрун, хитрюга, лукавець, ф. бестія, каналія, як ім. лукавий, с. ошуканець, п! ШАХРАЙ Словник синонімів Караванського
2. шельма — див. хитрий Словник синонімів Вусика
3. шельма — ШЕ́ЛЬМА, и, ч. і ж., розм. Хитра й спритна в своїх учинках людина. Запорожець зареготав. – Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); Поглядав дід Пилип, любувався шельмою-їздовим, усміхався (В. Словник української мови у 20 томах
4. шельма — ше́льма іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
5. шельма — шельма 1. шахрай; хитрун (ст)|| = видридушник 2. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шельма — (-и) ж. 1. мол. Молода дівчина. КСМС. 2. крим. Шинель. БСРЖ, 687; СЖЗ, 115. Словник жарґонної лексики української мови
7. шельма — -и, ч. і ж., розм. Хитра і спритна в учинках людина. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шельма — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
9. шельма — ШЕ́ЛЬМА, и, ч. і ж., розм. Хитра й спритна в своїх учинках людина. Запорожець зареготав.— Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
10. шельма — Шельма, -ми об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = кадина. (Стрижевск.). Словник української мови Грінченка