шельма

ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл., ПРОЯ́ВА зневажл., лайл., КАНА́ЛІЯ лайл., БЕ́СТІЯ лайл., перев. із сл. хитра, продувна, СУЦІ́ГА лайл. Пече мене пройдисвіта обман, Який проліз у наші вірні лави, Який не знав ні труднощів, ні ран, Але завжди крутився біля слави (М. Нагнибіда); Гукаючи "вези!", Коня історії сідлали ті артисти, Що їх по-справжньому зовуть — авантюристи (М. Рильський); — Пан Яскульський — і пройда, і зух, — вилазив по Бахчисараю та Цареграду, закупив башів у султана та й приволік сюди татарву (М. Старицький); Тепер усі троє дивились на мене як на пронозу, що й у мишачу дірку пролізе (Є. Гуцало); — То що воно, де та як? — допитувався пронира — власник заїзду. — Ви були в Гоголеві? А по чому там, не чули, жито? (Ю. Збанацький); То дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (М. Стельмах); — А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний); Слухаєш, слухаєш та сам собі й скажеш: — Хоч би разок радіофейлетона чи гумореску прочитали. Отаке щось... Про отих... Про ловкачів, про брехунів... (О. Ковінька); (Виборний:) Забудь Петра-ланця, Пройдоху-поганця, — Покорися! (І. Котляревський); Треба Фільку на все село показати, що він за хлюст (О. Кундзич); (Сильвестр:) Та я тебе, єретика, прояву, Негайно в яму кину по уставу Усіх семи соборів пресвятих! (І. Кочерга); — Ох, каналія! — блискотіло в її задиркуватих очах. — І що це він затіває? (Я. Баш); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); — Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз (І. Котляревський). — Пор. 2. хи́трий, 1. шахра́й.

ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм., ХИТРЯ́К розм., ХИ́ТРИК розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯ розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм. Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів'я); Трохим — сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); — Чого ж він викрутень? — зойкнула Василина.. — Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); — Я пожартувала, татку, — перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); — Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); — Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там (у школі) прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб'ють гуртом (Панас Мирний); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); — Потім ще не таке він одчубучить. Роман — то штука (М. Стельмах). — Пор. 1. пройди́світ.