шкутильгати

Значення в інших словниках

1. шкутильгати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
2. шкутильгати — ШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. на що і без дод. Припадати на вкорочену або хвору ногу під час ходьби. Напилась я з криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Словник української мови у 20 томах
3. шкутильгати — шкутильга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. шкутильгати — -аю, -аєш, недок. 1》 на що і без додатка. Припадати на укорочену або хвору ногу під час ходьби. 2》 Іти, припадаючи на укорочену або хвору ногу; шкандибати. 3》 перен., розм. Мати недоліки, бути в незадовільному стані. || за чим. Не встигати, відставати (в розвитку, рості і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкутильгати — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка). Словник синонімів української мови
6. шкутильгати — Шкутильга́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шкутильгати — ШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. на що і без додатка. Припадати на укорочену або хвору ногу під час ходьби. Напилась я з криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. шкутильгати — Шкутильга́ти, -га́ю, -єш гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у. Словник української мови Грінченка