шкірити

Значення в інших словниках

1. шкірити — Шкіритися, вишкірювати, вишкірюватися, вишкіряти, вишкірятися, вищиряти, вищирятися, оскірювати, оскірюватися, оскірятися, ошкірятися Словник синонімів Вусика
2. шкірити — ШКІ́РИТИ, рю, риш, недок., що. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби, пащу, рот і т. ін.); вишкіряти. Вовк хижо шкірив свої ікла (Ю. Збанацький); * Образно. Михайло пройшов кілька кроків понад берегом і наткнувся на купу каміння. Словник української мови у 20 томах
3. шкірити — шкі́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. шкірити — шкірити: ◊ шкірити зу́би сміятися; усміхатися (м, ср, ст)||шкіритися Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шкірити — -рю, -риш, недок., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби, пащу, рот і т. ін.); вишкіряти. Шкірити зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкірити — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Фразеологічний словник української мови
7. шкірити — Шкі́рити, шкі́рю, шкі́риш; шкір, шкі́рте = скі́рити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шкірити — ШКІ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби, пащу, рот і т. ін.): вишкіряти. Вовк хижо шкірив свої ікла (Збан., Курил. о-ви, 1963, 189); *Образно. Михайло пройшов кілька кроків понад берегом і наткнувся на купу каміння. Словник української мови в 11 томах
9. шкірити — Шкірити, -рю, -риш гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67. Словник української мови Грінченка