шпортати
(землю) копирсати; (рукою) шарудіти; (по кишенях) порпатися, шпортатися; (чим) колупати; (кого) штрикати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпортати — див. колоти Словник синонімів Вусика
- шпортати — ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що, чим, у чому, рідко по чому і без дод. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини (І. Словник української мови у 20 томах
- шпортати — шпо́ртати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шпортати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. || Перебирати, перекладати що-небудь, шукаючи щось. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпортати — КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил. Словник синонімів української мови
- шпортати — ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. Словник української мови в 11 томах
- шпортати — Шпортати, -таю, -єш гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у. Словник української мови Грінченка