шпортати
ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. що, чим, у чому, рідко по чому і без дод. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати.
Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини (І. Франко);
За п'ять хвилин сапери й стрільці почали шпортати своїми лопатками (М. Трублаїні);
Вона опустила погляд і, стиснувши вуста, шпортала, змішана, зонтиком у траві (О. Кобилянська);
// Перебирати, перекладати що-небудь, шукаючи щось.
Лиш часом, як тих грошей по кишенях було замало.., то панотець довго шпортав по .. штанах (Л. Мартович);
Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають (С. Ковалів).
2. перен. Робити що-небудь повільно, довго, орудуючи голкою, спицями і т. ін. (перев. шити, в'язати).
[Степанида:] Покинь вже шпортати, годі, не годиться!.. Гріх! Сонечко давно вже на полудень звернуло, ось-ось незабаром і до вечірні задзвонють [задзвонять]. [Оксана:] Поки паламар збереться ударити в дзвін, то я й полика дошию (М. Кропивницький);
Вона шпортала голкою, а з очей сльози самі: кап, кап... І не бачила, куди встромляти голку (С. Чорнобривець);
Ватага зупинилась біля старого, бідно одягнутого козака, що сидів під вербою, шпортаючи шилом донікуди стоптаного чобота (С. Добровольський);
Дівча довго вовтузилося біля заіржавілого замка, шпортаючи в нім ключем (Олесь Досвітній).
3. кого, що, чим і без дод. Із силою ударяти, колоти чим-небудь гострим; штрикати.
Він .. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- шпортати — (землю) копирсати; (рукою) шарудіти; (по кишенях) порпатися, шпортатися; (чим) колупати; (кого) штрикати. Словник синонімів Караванського
- шпортати — див. колоти Словник синонімів Вусика
- шпортати — шпо́ртати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шпортати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. || Перебирати, перекладати що-небудь, шукаючи щось. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпортати — КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил. Словник синонімів української мови
- шпортати — ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. Словник української мови в 11 томах
- шпортати — Шпортати, -таю, -єш гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у. Словник української мови Грінченка