1. Словник синонімів Караванського

шуліка

Яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; шульпіка, шуляк.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуліка — [шул’іка] -кие, д. і м. -л'іц'і Орфоепічний словник української мови
  2. шуліка — ШУЛІ́КА, и, ч. 1. Великий хижий птах родини яструбових із довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (І. Франко); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник української мови у 20 томах
  3. шуліка — шулі́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. шуліка — -и, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. || перен., розм. Ворожий літак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шуліка — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник синонімів української мови
  6. шуліка — Шулі́ка, -ки, -ці; -лі́ки, -лі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шуліка — ШУЛІ́КА, и, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Фр., II, 1950, 364); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  8. шуліка — Шуліка, -ки м. Коршунъ. Ном. № 13386. Словник української мови Грінченка