щебетливий

Значення в інших словниках

1. щебетливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
2. щебетливий — [шчеибеитливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
3. щебетливий — ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми-болі вразливі (Б. Грінченко); Пташки щебетливі одлетіли у вирій (Панас Мирний). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
4. щебетливий — щебетли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
5. щебетливий — -а, -е. 1》 Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). 2》 перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. щебетливий — БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. щебетливий — Щебетли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. щебетливий — ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми-болі вразливі (Гр., І, 1963, 147); Пташки щебетливі одлетіли у вирій (Мирний, III, 1954, 255). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
9. щебетливий — Щебетливий, -а, -е 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36. Словник української мови Грінченка