1. Словник синонімів Караванського

якість

Добротність, ступінь вартости <�придатности>, (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. ЯКОСТІ, (людські) риси, прикмети, характер, п! ХАРАКТЕРИСТИКА.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. якість — Втрачати якість. Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. “Овочі на базі погнили, втратили якість”. Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. якість — [йак'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. якість — якості, ж. 1》 філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2》 Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. якість — рос. качество категорія, яка відображає об'єктивну визначеність речей, дій, подій у певній системі зв'язків. Відрізняє одну річ від іншої. Я. товарів, напр.. характеризує властивість (спроможність) товару задовольнити ті чи інші потреби людини. Eкономічна енциклопедія
  5. якість — Я́КІСТЬ, я́кості, ж. 1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Словник української мови у 20 томах
  6. якість — я́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. якість — У філософії суттєва характеристика предмета, що вирізняє його серед ін. і оцінює його своєрідність в цьому відношенні. Універсальний словник-енциклопедія
  8. якість — ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Словник синонімів української мови
  9. якість — Я́кість, я́кости, -сті, я́кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. якість — Я́КІСТЬ, я́кості, ж. 1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Словник української мови в 11 томах