1. Словник синонімів української мови

якість

ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Милий брате, мусить мати Три ознаки людська жінка: Ніжну душу, гострий розум і співучу тиху мову (Л. Первомайський); — Я собі уявляю, як розквітнуть кращі властивості нашого народу (О. Довженко); Кожне нове покоління має свої риси й особливості (з журналу); Хороша, життєрадісна прикмета у мого дідуся була. Від нього завжди повівало оптимістичним вітерцем (С. Ковалів); Всі дідові нащадки придбали бронзовий колір тіла — почесну, довічну відзнаку пустелі (О. Донченко); Високі харчові, смакові та лікувальні якості мають плоди більшості видів глоду (з журналу); Мама іноді.. згадує чомусь ту баржу з камінням як неодмінну познаку своєї молодості (О. Гончар); Чесним, хлопчику, будь у труді,.. Чесність наша признака й гордість і сила свята (С. Крижанівський); Теперішні релігії.. ніяк не можуть входити в ряд ознаків національних (М. Драгоманов).

Я́КІСТЬ (ступінь вартості, цінності, придатності чогось для його використання за призначенням), ДОБРО́ТНІСТЬ, ДОБРОЯ́КІСНІСТЬ. Предметом особливої уваги й турботи громадськості стала якість продукції (з журналу); Суворішими стають вимоги щодо добротності виробів (із газети); Смак страви визначається доброякісністю сировини, з якої її готують (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. якість — Втрачати якість. Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. “Овочі на базі погнили, втратили якість”. Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. якість — Добротність, ступінь вартости <�придатности>, (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. ЯКОСТІ, (людські) риси, прикмети, характер, п! ХАРАКТЕРИСТИКА. Словник синонімів Караванського
  3. якість — [йак'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. якість — якості, ж. 1》 філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2》 Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. якість — рос. качество категорія, яка відображає об'єктивну визначеність речей, дій, подій у певній системі зв'язків. Відрізняє одну річ від іншої. Я. товарів, напр.. характеризує властивість (спроможність) товару задовольнити ті чи інші потреби людини. Eкономічна енциклопедія
  6. якість — Я́КІСТЬ, я́кості, ж. 1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Словник української мови у 20 томах
  7. якість — я́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. якість — У філософії суттєва характеристика предмета, що вирізняє його серед ін. і оцінює його своєрідність в цьому відношенні. Універсальний словник-енциклопедія
  9. якість — Я́кість, я́кости, -сті, я́кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. якість — Я́КІСТЬ, я́кості, ж. 1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Словник української мови в 11 томах