1. Словник синонімів Караванського

яр

Глибока западина, БАЛКА, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; ПОЕТ. весна; ЯРОК, яруга.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яр — Яр: — весна [XI] — ярий, весняний, сповнений сили, палкий, пристрасний [3] Словник з творів Івана Франка
  2. яр — (глибока довга западина в землі) яруга, байрак, діал. бескид, (між горами) міжгір'я, (вузький, глибокий) ущелина. Словник синонімів Полюги
  3. яр — [йар] -ру, м. (y) йару, мн. йари, йар'іy два йарие Орфоепічний словник української мови
  4. яр — ЯР¹, і, ж. 1. Весна. 2. Ярина. Як я [дощ] перейду три рази на ярь... возрадуються жита, пшениці і всі ярниці (Сл. Б. Грінченка). ЯР², у, ч. 1. Форма рельєфу, глибока довга западина (перев. Словник української мови у 20 томах
  5. яр — яр 1 іменник чоловічого роду западина яр 2 іменник жіночого роду ярина яр 3 іменник жіночого роду лютість рідко яр 4 іменник жіночого роду фарба Орфографічний словник української мови
  6. яр — Гнів Словник застарілих та маловживаних слів
  7. яр — I -у, ч. 1》 Глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. 2》 перен., розм. Те саме, що прірва 2). II -і, ж. 1》 діал. Ярина (у 1 знач.). 2》 поет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. яр — Ерозійна форма рельєфу, що виникає у різних породах на схилах під дією зливових і талих вод, а також антропогенних чинників — вирубування лісів, оранки, випасання худоби, будівництва на схилах; довж. — від сотень м до кількох км, шир. і глиб. Універсальний словник-енциклопедія
  9. яр — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі). Словник синонімів української мови
  10. яр — Яр, я́ру, в яру́; яри́, ярі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. яр — ЯР¹, у, ч. 1. Глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. Словник української мови в 11 томах
  12. яр — I. Яр, яру м. 1) Оврагъ, логъ. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17. Побачив у тім яру хату. Рудч. Ск. II. 188. 2) раст. = гав'яр, Acorus calamus L. Мил. М. 20. ум. яро́к, яро́чок. Рудч. Ск. II. 144. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Грин. Словник української мови Грінченка