іскристий
Блискучий; (гумор) яскравий, соковитий, іскрометний; (напій) пінявий, шумливий; розіскрений, іскряний, іскрявий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іскристий — див. світлий Словник синонімів Вусика
- іскристий — [іскристией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- іскристий — іскри́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- іскристий — -а, -е. 1》 Який сяє іскрами (у 1, 2 знач.); блискучий. || Пінявий, пінистий, шумливий. 2》 перен. Яскравий, виразистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іскристий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
- іскристий — Іскри́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- іскристий — ІСКРИ́СТИЙ, а, е. 1. Який сяє іскрами (у 1, 2 знач.); блискучий. Сонце стояло якраз над головою і наче огнем пекло, таке було іскристе (Мирний, І, 1954, 261); Хвиля іскриста Грає вільно по синьому морі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах