їзда

Значення в інших словниках

1. їзда — Їзда́. Поїздка Одна їзда з ринку до Прута коштувати буде 4 кр[ейцари], а туди й назад 6 кр[ейцарів] (Б., 1895, 9, 4) // пол. jazda — 1) їзда, 2) поїздка, 3) рух, сполучення. Українська літературна мова на Буковині
2. їзда — [йізда] -ди, д. і м. -з'д'і Орфоепічний словник української мови
3. їзда — їзда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
4. їзда — -и, ж. 1》 Дія за знач. їздити. 2》 У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. їзда — Їзда́, їзди́, їзді́, їздо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. їзда — ЇЗДА́, и, жін. 1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54)... Словник української мови в 11 томах
7. їзда — Їзда́, -ди ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433. Словник української мови Грінченка