1. Словник фразеологічних синонімів

дратуватися

(ставати неспокійним, знервованим) виходити з себе; виходити з рівноваги; втрачати рівновагу; втрачати самовладання; втрачати (утрачати, тратити) терпіння (терпець, терпеливість, терпливість).

Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи (Леся Українка, 5, 1956, с. 230); – Кидати роботи треба! – виходили вони з рівноваги (Ле, Роман міжгір’я, 1953, с. 189); Хлопець [Петро] мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. – Ти розумієш, що поводився недостойно? – втрачаючи рівновагу, промовив директор (Багмут, Щасливий день суворовця Криничного, 1951, с. 61); Наказувала собі [Тамара] бути спокійною, за всяких обставин не втрачати самовладання (Хижняк, Тамара, 1959, с. 31); Матвій спочатку заспокоював їх, а далі й сам почав втрачати терпець (Микитенко, 2, 1957, с. 347); [Орест (тратить терпеливість):] А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Леся Українка, 3, 1976, с. 36).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратуватися — дратува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дратуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Зазнавати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися. 2》 з ким, розм. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь; дражнитися, дрочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дратуватися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  4. дратуватися — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дратуватися — ДРАТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Зазнавати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися. Перекладаю все на столі, без потреби пересуваю книжки і дратуюсь, що пропав олівець (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. дратуватися — Дратува́тися, -ту́юся, -єшся гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться. Словник української мови Грінченка