дрижати
(тремтіти, трястися від холоду, страху, хвилювання, хворобливого стану) дрож проймає (обгортає, пронизує) кого; їсти (бити, ловити, хапати, вибивати) дрижаки (дрижаків); напали (взяли, пробрали) дрижаки кого, на кого; трясця (пропасниця, лихоманка) трусить (трясе) кого, рідко ким; труситися, як (мов, наче і т. ін.) у пропасниці; як (мов, наче і т. ін.) лихоманка б’є кого; дзвонити (ляскати, цокотіти) зубами; (раптово викликати тремтіння) кидати в дрож кого.
Часом її проймала нервова дрож (Гуреїв, Наша молодість, 1949, с. 292); Крик, лемент заходив по двори, і кого минула та лиха година – стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував – то як рак червоний стояв, заплаканий, зарюманий. колихав важким зітханням важке гаряче повітря (Панас Мирний, 4, 1970, с. 173); – Не бийте дрижаків, бо в петрівку замерзнете, – хоче якось втішити її вчитель (Стельмах, 1, 1982, с. 593); Вода справді була крижана, тіло в одну мить почервоніло, ніс у Васі посинів. Ми ловили дрижаків (Збанацький, 1, 1974, с. 77); – Іване Тимофійовичу, а вам не страшно? – Та поки що дрижаків не вибиваю (Стельмах, 2, 1982, с. 191); Парубки, сидячи під мостом, хапали дрижаки на морозі, а далі надумались вискакувати з-під мосту та лякати прохожих (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 359); Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Коцюбинський, 1, 1955, с. 124); Та се ж і гріюся, бо дрижаки-таки добре пробрали! – відказую їй (Панас Мирний, 1, 1968, с. 373); За Ганною Антонівною мене послали, – веду їх, а саму як трясця трусить (Яновський, 1, 1982, с. 175); І боюся так, що мене аж пропасниця трясе і цікава я знати, чи то Грегора впіймали, чи кого іншого (Нечуй-Левицький, 4, 1963, с. 353); Його часто трусила лихоманка, а він казав, що та хвороба має вийти з нього разом з потом (Донченко, 4, 1957, с. 18); В його руки трусились, неначе в пропасниці (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 249); Ускочила [Оксана] у хату… бліда, труситься, мов лихоманка її б’є… (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 439); Дзвоню зубами, бо мені зимно (Коцюбинський, 2, 1955, с. 268); – Я [Настя] вся дрижу, аж зуби цокотять, а голова горить, неначе в огні (Нечуй-Левицький, 4, 1960, с. 354); Новий здогад кидає мене в дрож, вогнем ударяє в голови (Збанацький. Малиновий дзвін, 1958, с. 351).
Значення в інших словниках
- дрижати — дрижа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дрижати — Тремтіти, тіпатися, труситися, трястися, тріпотіти, тріпотати, р. дриґотіти, кн. трепетати, о. ловити <�хапати, їсти> дрижаки; (- землю) двигтіти, движати; (- листя) коливатися, хитатися; (- світло) миг|о|ті ти, мерехтіти; (- серце) калатати... Словник синонімів Караванського
- дрижати — -жу, -жиш, недок. 1》 Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2》 Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого-небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто, нерівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрижати — Тремтіти, затремтіти, потремтіти, перетремтіти, стремтіти, двигтіти, задвигтіти, зідвигтіти, подвигтіти, дилькотіти, задилькотіти, зідилькотіти, подилькотіти, потерпати, потерпіти, употерпати, тіпатися, тіпнутися, затіпатися, витіпуватися, витіпатися... Словник чужослів Павло Штепа
- дрижати — Хто дрожить, той не біжить. Хто боїться, той не врятується з біди. Приповідки або українсько-народня філософія
- дрижати — I двигтіти, двиготати, двиготіти, дреготіти, дриголіти, дригоніти, дриґотіти, дригуліти, дріготіти, дрігтіти, дріжати, дроготати, дроготіти, дряготіти, здвигуватися, здригатися, колотитися, миготіти (про світло), мигтіти, стенатися, стріпуватися... Словник синонімів Вусика
- дрижати — (аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Фразеологічний словник української мови
- дрижати — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
- дрижати — Дрижа́ти, дрижу́, дрижи́ш, дрижа́ть; дрижи́, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дрижати — ДРИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. Ягняті нікуди тікати; Стоїть, сердешне, та дрижить… (Гл., Вибр., 1957, 70); Пальці дрижали, й сірники не хотіли горіти (Донч. Словник української мови в 11 томах