дрижати

Тремтіти, затремтіти, потремтіти, перетремтіти, стремтіти, двигтіти, задвигтіти, зідвигтіти, подвигтіти, дилькотіти, задилькотіти, зідилькотіти, подилькотіти, потерпати, потерпіти, употерпати, тіпатися, тіпнутися, затіпатися, витіпуватися, витіпатися, потіпуватися, потіпатися, стіпуватися, стіпатися, (струна) бреніти, забреніти, вибреніти, набреніти, побреніти, пробреніти, див. продрогнути, тріпотати, трепетати, труситися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрижати — (аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Фразеологічний словник української мови
  2. дрижати — (тремтіти, трястися від холоду, страху, хвилювання, хворобливого стану) дрож проймає (обгортає, пронизує) кого; їсти (бити, ловити, хапати, вибивати) дрижаки (дрижаків); напали (взяли, пробрали) дрижаки кого, на кого; трясця (пропасниця... Словник фразеологічних синонімів
  3. дрижати — Тремтіти, тіпатися, труситися, трястися, тріпотіти, тріпотати, р. дриґотіти, кн. трепетати, о. ловити <�хапати, їсти> дрижаки; (- землю) двигтіти, движати; (- листя) коливатися, хитатися; (- світло) миг|о|ті ти, мерехтіти; (- серце) калатати... Словник синонімів Караванського
  4. дрижати — дрижа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. дрижати — I двигтіти, двиготати, двиготіти, дреготіти, дриголіти, дригоніти, дриґотіти, дригуліти, дріготіти, дрігтіти, дріжати, дроготати, дроготіти, дряготіти, здвигуватися, здригатися, колотитися, миготіти (про світло), мигтіти, стенатися, стріпуватися... Словник синонімів Вусика
  6. дрижати — Дрижа́ти, дрижу́, дрижи́ш, дрижа́ть; дрижи́, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дрижати — ДРИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. Ягняті нікуди тікати; Стоїть, сердешне, та дрижить… (Гл., Вибр., 1957, 70); Пальці дрижали, й сірники не хотіли горіти (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. дрижати — -жу, -жиш, недок. 1》 Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2》 Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого-небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто, нерівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. дрижати — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  10. дрижати — Хто дрожить, той не біжить. Хто боїться, той не врятується з біди. Приповідки або українсько-народня філософія