труситися

див. дрижати, трепетати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труситися — труси́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. труситися — Трястися, тремтіти, дрижати, здригатися; (перед ким, над чим) ТРЕМТІТИ; (за свою шкуру) ІД. ПОТЕРПАТИ; (заміж <прв. з ч. аж>) прагнути, бажати, неос. кортіти; (- сніг) сипатися, сіятися. Словник синонімів Караванського
  3. труситися — див. боятися; дрижати; хотіти Словник синонімів Вусика
  4. труситися — [труситиес'а] -ушус'а, -усиес':а, -усиец':а, -ус'ац':а; нак. -сис'а, -с'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. труситися — ТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, недок. 1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (І. Котляревський); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (І. Словник української мови у 20 томах
  6. труситися — трушуся, трусишся, недок. 1》 Хитатися, коливатися; дрижати. || Здригатися всім тілом. || Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). || Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). 2》 перен. Відчувати страх, переляк; боятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. труситися — (аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Фразеологічний словник української мови
  8. труситися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. труситися — ТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, недок. 1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (Котл., І, 1952, 275); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. труситися — Труситися, -шуся, -сишся гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. МПр. 156. Словник української мови Грінченка