труситися

(аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький). 2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький); (Ївга:) Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко).

(і) над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба (з фашизмом) йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труситися — труси́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. труситися — Трястися, тремтіти, дрижати, здригатися; (перед ким, над чим) ТРЕМТІТИ; (за свою шкуру) ІД. ПОТЕРПАТИ; (заміж <прв. з ч. аж>) прагнути, бажати, неос. кортіти; (- сніг) сипатися, сіятися. Словник синонімів Караванського
  3. труситися — див. боятися; дрижати; хотіти Словник синонімів Вусика
  4. труситися — [труситиес'а] -ушус'а, -усиес':а, -усиец':а, -ус'ац':а; нак. -сис'а, -с'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. труситися — див. дрижати, трепетати Словник чужослів Павло Штепа
  6. труситися — ТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, недок. 1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (І. Котляревський); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (І. Словник української мови у 20 томах
  7. труситися — трушуся, трусишся, недок. 1》 Хитатися, коливатися; дрижати. || Здригатися всім тілом. || Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). || Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). 2》 перен. Відчувати страх, переляк; боятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. труситися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. труситися — ТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, недок. 1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (Котл., І, 1952, 275); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. труситися — Труситися, -шуся, -сишся гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. МПр. 156. Словник української мови Грінченка