запаморочити

(позбавити можливості ясно сприймати дійсність) запаморочити голову кому; голову закрутити кому; світ замакітрити кому; забити тяму в голові кому; памороки забити (відбити, відібрати, одібрати) кому і без додатка; памороки забило (відбило, одбило, відібрало) кому, в кого, безос.; затуманити очі кому.

Синові успіхи запаморочили голову Лукерці Василівні (Сенченко, Оповідання, 1959, с. 112); [Шкандибиха:] Може, сама мати і зводні зводе… Крутила ж, не бійсь, та вертіла, як сватався; підставила якогось ланця-пройдисвіта, щоб тебе обдурити та твою голову закрутити!.. (Панас Мирний, 6, 1970, с. 50); Ця подія неначе йому світ замакітрила і голову запаморочила (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 421); [Надежда Мокіївна:] Отой зателепуватий паскудний вухань зовсім забив мені тяму в голові (Нечуй-Левицький, 8, 1967. с. 40); Вони набігали на нас, штовхали, намагалися забити памороки, жбурнути собі під ноги, щоб топтати без перешкод (Яновський, 1, 1982, с. 275); Їй-богу, не знаю, як воно так трапилось! Чи я забула, чи мені памороки оббило, чи ярмарок заморочив мене, чи я вчинила це з незнавки та з нетямучості, чи я чоловіка, може, боялася (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 10); – Я неначе зачарований, бо твоя краса, князівно, аж памороки мені одібрала (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 43); Така людина, як головиха, в комітеті усім баки заб’є, очі затуманить (Панас Мирний, 4, 1970, с. 505). Пор.: спантеличити.