спантеличити
(заплутати, дезорієнтувати когось) збити з пантелику (з толку) кого, рідко; закрутити (заморочити) голову кому; збити з пливу (з плиту) кого, діал.
Мусив перетворитися на дикого звіра, на якого полюють тисяча мисливців і який заповзявся обдурити їх усіх, заплутати, збити з пантелику (Загребельний, 5, 1981, с. 179); Довго слідчий намагався збити з толку молодих революціонерів (Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 96); – Такий ловелас, як Микола Іванович, якій завгодно дівчині голову закрутить (Збанацький, 1, 1974, с. 313); [Писар:] Тут статистика зовсім голову заморочила (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 37); Усі одного зіб’ють з пливу (Словник Грінченка, 3, 1959, с. 195); – Він же в їх голова, старшина!.. – зареготався Копаниця… – нам треба його збити з плигу (Грінченко, 2, 1963, с. 321). Пор.: запаморочити.
Значення в інших словниках
- спантеличити — (розгубитися від чогось) збентежити, (сильніше) приголомшити, ошелешити// збити з пантелику, згоріти від сорому. Словник синонімів Полюги
- спантеличити — спантели́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спантеличити — див. спантеличувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спантеличити — СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати. Словник української мови у 20 томах
- спантеличити — СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати. Словник української мови в 11 томах
- спантеличити — Спантеличити, -чу, -чиш гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138. Словник української мови Грінченка