спантеличити
спантели́чити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спантеличити — (розгубитися від чогось) збентежити, (сильніше) приголомшити, ошелешити// збити з пантелику, згоріти від сорому. Словник синонімів Полюги
- спантеличити — (заплутати, дезорієнтувати когось) збити з пантелику (з толку) кого, рідко; закрутити (заморочити) голову кому; збити з пливу (з плиту) кого, діал. Словник фразеологічних синонімів
- спантеличити — див. спантеличувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спантеличити — СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати. Словник української мови у 20 томах
- спантеличити — СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати. Словник української мови в 11 томах
- спантеличити — Спантеличити, -чу, -чиш гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138. Словник української мови Грінченка