знищити

стерти (зітерти, змести) з лиця землі кого; зім’яти (стерти) на табаку кого; стерти (зітерти, розтерти) на (у) порох; стерти (забити, побити) на макуху кого; вигубити з корінням і насінням; не лишити (не зоставити) [і] на насіння; вирубати на капусту; до нігтя; під ніготь.

Мовчать, як німі, Тільки очима пропікають наскрізь, стирають його з лиця землі (Сологуб, Полинове причастя, 1975, с. 325); Твій Гітлер мріє знищити мене, зітерти з лиця землі, щоб мою країну посіла фашистська наволоч, чума XX століття (Яновський, 1, 1982, с. 215); – Вони б мали й один одного в ложці води втопити, з лиця землі змести!.. (Панас Мирний, 1, 1954, с. 274); Я тебе зімну на табаку (Словник Грінченка, 4, 1959, с. 241); [2-й прохач (озивається):] Як би ж то визволить! Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би в порох! (Леся Українка, 2, 1951, с. 492); В останньому ряду хтось гармошку витяг і потихеньку «тре на порох усіх катів»: «Ми всіх катів зітрем на порох» (Остап Вишня, 1, 1974, с. 146); – Чого ж ти припер нашу землю плюндрувати? Тебе ж тут, слимаче, зітруть на макуху (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 436); – Які не повтікали [нападники], то усіх забили на макуху (Стороженко, 1, 1957, с. 395); – І записують те, що треба б зовсім скасувать, вигубити з корінням і насінням, – промовив Воздвиженський (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 82); – Як що робити? Бити [панів]. Не лишити і на насіння (Коцюбинський, 3, 1974, с. 106); – По конях! Доженемо! Не зоставимо на насіння (Гончар, 2, 1959, с. 251); Прийшлося попобігати за ними, доки вирубали на капусту (Яновський, 2, 1983, с. 235); – Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів – до нігтя (Збанацький, 4, 1964, с. 408); – Ти дивись мені, командуй як слід! – Добре, добре, – відповів Щорс. – Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так – під ніготь! (Довженко, 2, 1964, с. 109).