з’являтися
очі показати (появити); (зустрічатися з ким-небудь) на очі потрапляти (попадати, навертатися) кому, на чиї; (показуватися де-небудь) витикати (вистромляти) носа.
[Храпко:] А двісті рублів узяв, як одну копієчки взяв, та три роки ні кує ні меле. Хоч би очі коли появив, сказав, що неспроможність, – одстрочити йому чи перестрочити (Панас Мирний, 6, 1970, с. 87); Стріляли без попередження по першому-ліпшому, хто попадався командам на очі, боячись, щоб ніхто не побачив їхню роботу (Гончар, 2, 1978, с. 177); – Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? – А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути – страшної (Лисенко, Наказ лейтенанта Вершини, 1984, с. 11). Пор.: не з’являтися.
Джерело:
Словник фразеологічних синонімів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з’являтися — Як правильно: появлятися чи з’являтися? Обидва дієслова передають зміст “виникати, приходити”. “На освітленій палубі з’являється чиясь маленька постать” (Олесь Донченко), “На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса” (Олесь Гончар). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- з’являтися — З’явля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, -ля́ється Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- з’являтися — З’ЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., З’ЯВИ́ТИСЯ, з’явлю́ся, з’я́вишся, док. 1. Приходити, прибувати куди-небудь. Стурбований, що вона [Раїса] не з’являється на обід, о. Василь заходив у школу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах