кланятися

бити [земні] поклони, заст.; бити чолом, заст.; віддавати [земний (поясний)] поклін (уклін)] кому, чому; класти (складати) [земний (низький)] уклін; класти поклони (поклін), заст.; складати поклін (уклін).

Всі богомольці, побачивши Київ, попадали навколішки, хрестились, молились, били поклони (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 6); Злізла Мотря з печі, упала навколішки перед образом та тихо й чуло молилася, б’ючи земні поклони (Панас Мирний, 2, 1969, с. 366); Перший дружко ввійшов Та ударив чолом Перед вашим столом (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 170); Пішли усі поклони йому віддатиВолхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка, 1, 1975, с. 246); Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (Малишко, Книга братів, 1954, с. 86); Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (Стельмах, 1, 1982, с. 644); Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (Рильський, 2, 1960, с. 332); Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (Воскрекасенко, Поезії, 1951, с. 292); Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Шевченко, 2, 1953, с. 218); Кавказу вартовий, Казбеку. Тобі складаю я поклін (Зеров, Вибране, 1966, с. 400).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кланятися — (вітатися поклоном) розкланюватися, (знімаючи шапку) шапкуватися, (з реверансами) розшаркуватися// бити поклони, бити чолом, віддавати поклони. Словник синонімів Полюги
  2. кланятися — кла́нятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кланятися — Вклонятися <с. до землі>, розкланюватися, віддавати уклін; (вітатися) ЗДОРОВКАТИСЯ; Р. поклонятися; П. запобігати ласки, принижуватися. Словник синонімів Караванського
  4. кланятися — див. вітати; дякувати Словник синонімів Вусика
  5. кланятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. || також без додатка. Робити поклони на знак подяки; розкланюватися. || рідко. Поклонятися кому-, чому-небудь. 2》 кому. Листовно чи усно передавати вітання кому-небудь відсутньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кланятися — КЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. Нікому вона так низько та гордо так не кланялася, як тій бідній Чайчисі (Марко Вовчок); Максим кланявся їм [дідам] і вітав їх голосно, приязно (І. Франко); // також без дод. Словник української мови у 20 томах
  7. кланятися — кла́нятися: ♦ кла́няйся голова́ з ву́хами, а поти́лиця й сама́ похи́литься → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кланятися — КЛА́НЯТИСЯ (робити уклін на знак привітання, поваги, вдячності); УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), КЛОНЯ́ТИСЯ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ, РОЗКЛА́НЮВАТИСЯ, ПРИКЛОНЯ́ТИСЯ розм. (робити кілька поклонів при зустрічі або прощанні); ШАПКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. кланятися — Кла́нятися, -няюся, -няєшся, -ється Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кланятися — КЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. І по Олимпському закону Уже ти пекла не минеш: Бо треба кланятись Плутону, А то і в Рим не допливеш (Котл. Словник української мови в 11 томах
  11. кланятися — Кла́нятися, -няюся, -єшся гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Словник української мови Грінченка