1. Словник фразеологічних синонімів

непосильний

(який не відповідає чиїм-небудь фізичним або духовним можливостям; важкий, недоступний для виконання або розуміння) не під силу кому, чому; не по силі кому, чому; не по зубах кому, чиїх; твердий (міцний) горішок [видався (виявився) і т. ін.]; не по плечу кому, що.

Християнству ця ноша [врятування цивілізації] вже не під силу (Стельмах, 2, 1982, с. 59); Мар’я увійшла в хату з оберемком дров у руках. Видно, вони були їй не по силі, бо вона аж зігнулася (Панас Мирний, 3, 1954, с. 72); – Напрасно [даремно] ви відмовляєтесь від комісійних магазинів. Там теж буває першокласний товар. Його здають туди, тому що він декому не по зубах (Чорногуз, Претенденти на папаху, 1983, с. 59); – А чого ж! – навіть з вигляду закомизився фон Штейніц. – Рагузін виявився не таким уже й твердим горішком, як ми думали (Гуріненко, Днів твоїх небагато, 1984, с. 416); Однак підвищення по службі не радувало його [Сотника], а навпаки – тяжило: сам відчував, що цей чин йому, як кажуть, «не по плечу» (Циба, На зламі, 1984, с. 59).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосильний — непоси́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непосильний — зп., заважкий, непідсильний, с. каторжний, о. понад людські сили. Словник синонімів Караванського
  3. непосильний — див. важкий Словник синонімів Вусика
  4. непосильний — -а, -е. Який перевищує чиї-небудь сили, можливості; надмірно важкий. || Дуже великий силою, ступенем вияву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непосильний — НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує чиї-небудь сили, можливості; надмірно тяжкий. Старим людям не спиться.., болять у них старі кості, натруджені замолоду непосильною працею (Панас Мирний); Клавдія Григорівна зіщулилася... Словник української мови у 20 томах
  6. непосильний — ляга́ти / лягти́ (важки́м (усі́м, непоси́льним і т. ін.)) тягаре́м на пле́чі чиї, кому. Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т. ін.; постійно непокоїти когось. Фразеологічний словник української мови
  7. непосильний — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. непосильний — НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує чиї-небудь сили, можливості; надмірно важкий. Старим людям не спиться.., болять у них старі кості, натруджені замолоду непосильною працею (Мирний, II, 1954, 251); Клавдія Григорівна зіщулилася... Словник української мови в 11 томах