нікого

(про відсутність людей) немає живої душі; ні (ані) [живої] душі; ні (ані) лялечки; хоч би [тобі] лялечка; ні [живого] духу; ні (й) духа.

Поглянула [Хима] навкруги – нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 52); На розсаднику ані душі, навіть слідів людських немає – неторкана земля (Григір Тютюнник, Климко, 1984, с. 30); На стежці не видно було ні живої душі, – за Олесею ніхто не думав бігти та її просити (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 182); Степан, причинивши двері, зазирнув на другу половини дому, і там порожньо, і там ні душі (Ю. Бедзик, Поспішай у юність, 1975, с. 209); Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, ні звуку (Стельмах, 1, 1982, с. 63); І ніде ані лялечки (Григір Тютюнник, Климко, 1984, с. 191); – Оце раз як обпали бджоли.., гукав-гукав – ані телень! Хоч би лялечка тобі озвалася! (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, с. 89); Але, увійшовши в горницю, вона не бачила ні живого духа в горницях (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 12); Озирнулась – ніде ні духу (Васильченко, 1, 1959, с. 221); Двері порозчинені, одежа… порозкидана, скриня одчинена й каганець горить, а в хаті – ні духа (Васильченко, 1, 1959, с. 308).