обманути

лишити з носом кого; взяти на пушку кого; (спритно) обвести (обкрутити) навколо (круг, кругом) пальця кого; (поманивши обіцянками) поводити за ніс (за носа) кого; (обманом поставивши кого-небудь в незручне становище) пошити в дурні кого; (неправильно поінформувавши) ввести в оману кого; пустити (напустити) ману в вічі кому; дим (пил) пустити в очі кому; замилити очі кому, зневажл.; (відвернувши увагу хитрощами) забити баки кому; пустити (напустити) туман (туману) в очі (у вічі) кому; замазати очі кому; заговорити зуби кому; відвести очі кому.

Інколи дядя Живак брав її в розвідку, удаючи себе за сліпого, а Зою – за поводиря. Лишав «з носом» зайд-карателів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, с. 204); – Чи не задаються дівчата? – Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку (Коцюба, Нові береги, 1959, с. 295); – Так їх, Тимофію! – задоволено вигукнув Бондар. – Думали нас круг пальця обвести! (Стельмах, 2, 1982, с. 133); – Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Головко, 2, 1957, с. 460); – Питав, чи буду я? Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поводжу!.. (Панас Мирний, 3, 1969, с. 50); – Якщо обдарований, то це ще гірше в нашому ділі! Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (Гончар, 6, 1979, с. 84); Біблія вводить в оману віруючих, перешкоджає їм оволодівати знаннями.., сковує їх творчу ініціативу і активність (Наука і життя, № 1, 1958, с. 59); – Еней пустив на нас ману (Котляревський, 1, 1952, с. 71); – Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому – в благополучній загальній цифрі – і є всі найзаповітніші інтереси району? (Рябокляч, Жайворонки, 1957, с. 34); Воно вже тоді може такого пилу в очі пустити, що тільки носом закрутиш (Збанацький, 1, 1974, с. 377); – А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? – Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Збанацький, Переджнив’я, 1960, с. 127); – Тільки й щастя того, що добре говорити вміє [Крамовий], під усе підведе хитромудрі висновки, заб’є баки розумними цитатами, так що й справді, подивишся збоку, наче правильно чоловік говорить (Стельмах, 3, 1983, с. 141); – Хитрий лис [Крамовий]. Уміє в очі туману пустити і словом, і видимістю діла та додатковими планами видирати хліб у людей (Стельмах, 3, 1983, с. 140); [Гострохвостий:] Старий і стара держатимуть руки за мною. Напустив я їм в вічі туману (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 237); [Коцюбинський:] Меншовики напустили на нас туману (Цюпа, Через терни до зірок, 1986, с. 104); [Мелашка:] Мені очей не замажете, ні… (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 243); [Явдоха:] Ондечки батько знов чимчикують, балакайте, балакайте собі тут, а я піду їм назустріч та й заговорю зуби (Кропивницький, 2, 1958, с. 434); – Доведеться, панове-товариші, – каже отаман, – туркові очі одвести. Чи є охочі? (Панч, 4, 1982, с. 23).