1. Словник фразеологічних синонімів

обмовляти

(говорити щось погане про кого-небудь. ганити) перемивати (перетирати) [усі] кістки (кісточки) кому, чиї; перебирати усі жилочки кого; брати на зуби кого; перетирати (переминати) на зубах кого.

Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (Колесников, Однолюби, 1975, с. 4); – От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться – усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (Стельмах, 3, 1983, с. 193); І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона [Параска] перетирала усі кісточки, перебирала усі жилочки його, – так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний, 1, 1968, с. 190); Коли проходив котрийсь з багачів.., ті, що мокли під ганком зборні, брали його на зуби (Коцюбинський, 2, 1955, с. 69); А в гостинній панійки скрекотять, як ті сороки: без сорома кожного на зубах перетирають (Панас Мирний, 2, 1969, с. 119); І знов почав Грицько гукати на всю хату. перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх (Панас Мирний, 2, 1954, с. 56).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовляти — (неприязно і недоброзичливо висловлюватися про когось) наговорювати, (злобно) неславити, ославлювати, (брехливо) оббріхувати, очорняти, шельмувати// протирати кістки, перетирати на зубах. Словник синонімів Полюги
  2. обмовляти — обмовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обмовляти — Ганити, гудити, неславити, чорнити, огуджувати, б. з. обносити, с. ОББРІХУВАТИ, ганьбити, паплюжити; п. ф. Словник синонімів Караванського
  4. обмовляти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  5. обмовляти — -яю, -яєш, недок., обмовити, -влю, -виш; мн. обмовлять; док., перех. 1》 Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого-небудь. 2》 Несправедливо звинувачувати, зводити наклеп; оббріхувати. 3》 заст., рідко. Обговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обмовляти — ОБМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМО́ВИТИ, влю, виш; мн. Обмо́влять; док., перех. 1. Неприязно висловлюватися, говорити щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. — Ніколи нікого не суджу і не обмовляю ані в очі, ані поза очі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. обмовляти — ОБМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМО́ВИТИ, влю, виш; мн. обмо́влять; док. 1. кого. Неприязно висловлюватися, говорити щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. – Ніколи нікого не суджу і не обмовляю ані в очі, ані поза очі (І. Словник української мови у 20 томах
  8. обмовляти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  9. обмовляти — Обмовля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. обмо́вити, -влю, -виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. МВ. І. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані. МВ. (О. 1862. III. 70). Словник української мови Грінченка