1. Словник синонімів Полюги

обмовляти

(неприязно і недоброзичливо висловлюватися про когось) наговорювати, (злобно) неславити, ославлювати, (брехливо) оббріхувати, очорняти, шельмувати// протирати кістки, перетирати на зубах.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовляти — обмовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмовляти — (говорити щось погане про кого-небудь. ганити) перемивати (перетирати) [усі] кістки (кісточки) кому, чиї; перебирати усі жилочки кого; брати на зуби кого; перетирати (переминати) на зубах кого. Словник фразеологічних синонімів
  3. обмовляти — Ганити, гудити, неславити, чорнити, огуджувати, б. з. обносити, с. ОББРІХУВАТИ, ганьбити, паплюжити; п. ф. Словник синонімів Караванського
  4. обмовляти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  5. обмовляти — -яю, -яєш, недок., обмовити, -влю, -виш; мн. обмовлять; док., перех. 1》 Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого-небудь. 2》 Несправедливо звинувачувати, зводити наклеп; оббріхувати. 3》 заст., рідко. Обговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обмовляти — ОБМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМО́ВИТИ, влю, виш; мн. Обмо́влять; док., перех. 1. Неприязно висловлюватися, говорити щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. — Ніколи нікого не суджу і не обмовляю ані в очі, ані поза очі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. обмовляти — ОБМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМО́ВИТИ, влю, виш; мн. обмо́влять; док. 1. кого. Неприязно висловлюватися, говорити щось погане про кого-небудь; ганити, гудити. – Ніколи нікого не суджу і не обмовляю ані в очі, ані поза очі (І. Словник української мови у 20 томах
  8. обмовляти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  9. обмовляти — Обмовля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. обмо́вити, -влю, -виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. МВ. І. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані. МВ. (О. 1862. III. 70). Словник української мови Грінченка