переборщити

(перевищити міру в чому-небудь) перебрати міру (мірку); взяти (перехопити) через край; перегнути палку; передати куті меду, жарт.

Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Вільде, Сестри Річинські, 1955, с. 172); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (Стефаник, Твори, 1964, с. 122); Вія тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (Самійленко, 2, 1958, с. 231); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (Тулуб, Людолови, 1, 1957, с. 54); – Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (Цюпа, Через терни до зірок, 1986, с. 265); Дядько Іван, очевидно, догадався. що передав куті меду (Стельмах, 4, 1983, с. 641).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переборщити — (втратити міру в чомусь) розм. перегнути, пересолити// перебрати мірку, взяти через край, перегнути палку, перейти межу. Словник синонімів Полюги
  2. переборщити — переборщи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переборщити — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. переборщити — див. переборщувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переборщити — ПЕРЕБОРЩИ́ТИ див. перебо́рщувати. Словник української мови у 20 томах
  6. переборщити — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док. Словник синонімів української мови
  7. переборщити — ПЕРЕБОРЩИ́ТИ див. перебо́рщувати. Словник української мови в 11 томах
  8. переборщити — Переборщити см. переборщувати. Словник української мови Грінченка