поволі

(дуже мляво, без бажання – перев. з сл, працювати, вчитися і т. ін.) як мокре горить; як (наче, неначе) три дні не їв (не їла); (з сл. іти, рухатися, посуватися і т. ін.) крок за кроком; як черепаха.

Власне, кожен з них [Матьоха і Пузирьов] не вартий був і чверті зарплатні, бо працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (Тельнюк, Білий камінь, 1984, с. 167); Настуся вчилась дома поволі, не хапаючись, вчилась, як мокре горить; вчилась, коли сама хотіла (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 296); – А чого ти, молодице, насилу соваєш руками?крикнув на Василину постригач, – ти робиш, неначе три дні не їла (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 224); Дно було нерівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (Гончар, Новели, 1954, с. 60); Хоч би швидкості були, я б зманеврував, а то йдеш, як черепаха (Яновський, 1, 1954, с. 54).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поволі — пово́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поволі — ПОВОЛІ – ПО ВОЛІ Поволі, присл. Не поспішаючи, повільно; поступово. Місяць з-за гаю випливав поволі (О.Афанасьєв-Чужбинський); Там, де грали бурі, хмари, Розлилися дзвони-чари І поволі щастя йде (Г.Чупринка); Вікно поволі гасло (М. Літературне слововживання
  3. поволі — пр., повільно, нехутко, нешвидко, потихеньку, ПОВАГОМ, неквапно, неквапливо, без поспіху, покволом, прокволом, спроквола, не поспішаючи|ся|, звільна; (їхати) тихо, ходою; (іти) ід. як не своїми ногами, мов неживий; (щось робиться) як мокре горить; (не одразу) поступово, з часом. Словник синонімів Караванського
  4. поволі — Бавно, витяжно, витягом, в'яло, гайно, забарливо, забарно, загайно, звільна, злегенька, злегесеньки, кеді-некеді, ледве-ледве, лєлє-полєлє (дуже повільно), лєльом-полєльом, ліниво, лінькувато, млявко, млявкувато, мляво, невпоспіх, неквап, неквапливо... Словник синонімів Вусика
  5. поволі — присл. 1》 Не швидко, не поспішаючи. 2》 Поступово, з часом, не відразу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поволі — Пово́лі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поволі — ПОВО́ЛІ, присл. 1. Не швидко, не поспішаючи. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Н. Кобринська); Вікторія поволі повертає голову і бачить дівчину (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  8. поволі — поволі → поволи Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. поволі — Не дай, Боже, поволи на біду сходи[ти]. Прохання до Бога, щоб запобігти біді. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. поволі — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
  11. поволі — ПОВО́ЛІ, присл. 1. Не швидко, не поспішаючи. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. поволі — Пово́лі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. посл. Словник української мови Грінченка