поволі

ПОВОЛІ – ПО ВОЛІ

Поволі, присл. Не поспішаючи, повільно; поступово. Місяць з-за гаю випливав поволі (О.Афанасьєв-Чужбинський); Там, де грали бурі, хмари, Розлилися дзвони-чари І поволі щастя йде (Г.Чупринка); Вікно поволі гасло (М.Коцюбинський); Поволі гнів спадав (Н.Рибак).

По волі, ім. з прийм.Нема в мене про вас грошей!одказує брат. – "Давай-бо по волі, а то візьмемо силоміць", – грозять вони (Марко Вовчок); – Не загинув єси у неволі, Не загинеш і з нами, козаками, по волі (дума); Мене по волі і неволі носило всюди (Т.Шевченко); – Чи по волі, чи по неволі?Добрі молодці все по волі ходять! (А. Кащенко); Час, моя пісне, по волі буяти (Леся Українка); – Не підеш по волі – поведуть по неволі... Заберіть його!.. (О.Соколовський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поволі — пр., повільно, нехутко, нешвидко, потихеньку, ПОВАГОМ, неквапно, неквапливо, без поспіху, покволом, прокволом, спроквола, не поспішаючи|ся|, звільна; (їхати) тихо, ходою; (іти) ід. як не своїми ногами, мов неживий; (щось робиться) як мокре горить; (не одразу) поступово, з часом. Словник синонімів Караванського
  2. поволі — ПОВО́ЛІ, присл. 1. Не швидко, не поспішаючи. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  3. поволі — ПОВО́ЛІ, присл. 1. Не швидко, не поспішаючи. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Н. Кобринська); Вікторія поволі повертає голову і бачить дівчину (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. поволі — Пово́лі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поволі — Бавно, витяжно, витягом, в'яло, гайно, забарливо, забарно, загайно, звільна, злегенька, злегесеньки, кеді-некеді, ледве-ледве, лєлє-полєлє (дуже повільно), лєльом-полєльом, ліниво, лінькувато, млявко, млявкувато, мляво, невпоспіх, неквап, неквапливо... Словник синонімів Вусика
  6. поволі — (дуже мляво, без бажання – перев. з сл, працювати, вчитися і т. ін.) як мокре горить; як (наче, неначе) три дні не їв (не їла); (з сл. іти, рухатися, посуватися і т. ін.) крок за кроком; як черепаха. Словник фразеологічних синонімів
  7. поволі — Не дай, Боже, поволи на біду сходи[ти]. Прохання до Бога, щоб запобігти біді. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. поволі — присл. 1》 Не швидко, не поспішаючи. 2》 Поступово, з часом, не відразу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. поволі — пово́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  10. поволі — поволі → поволи Лексикон львівський: поважно і на жарт
  11. поволі — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
  12. поволі — Пово́лі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. посл. Словник української мови Грінченка